• Сказ — це гостре особливо небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю.
• Джерелом та резервуаром збудника сказу є усі теплокровні тварини, з яких найбільш небезпечні для інфікування людини м’ясоїдні (дикі та домашні). Людина може інфікуватися збудником сказу від хворої на сказ тварини через:
• укус;
• подряпину та мікроушкодження шкіри;
• потрапляння контамінованої збудником сказу слини на слизові оболонки.
• Серед домашніх тварин особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.

• Вірус сказу з’являється у слині тварини за 7-10 днів до появи перших ознак хвороби, тож у випадку укусу тварин у цей період можна інфікуватися вірусом. Щоб визначитися – чи існує ризик передачі вірусу сказу до людини після укусу твариною, необхідно спостерігати за твариною до закінчення терміну інкубації – упродовж не менше 10 днів.

Профілактика сказу передбачає:

- регулярну вакцинацію парентеральною вакциною свійських, дрібних домашніх тварин;

- уникання контактів із потенційно небезпечними тваринами;

- не торкатися диких чи безпритульних тварин (особливо слід остерігатися безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти);

- не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти);

- виконувати правила утримання тварин;

- продаж, купівлю, вивезення собак, котів, а також диких тварин в інші місцевості здійснювати лише за наявності ветеринарної довідки про щеплення проти сказу.

Відповідно до статті  9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Відповідно до діючої інструкції «Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин» вакцинація домашніх тварин проти сказу є обов’язковою для собак – на всій території України; котів – в зонах стійкого неблагополуччя; сільськогосподарських тварин – при спалахах захворювання.

На сьогоднішній день в Україні щеплення від сказу проводиться фахівцями ветеринарної медицини державних установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби, а також фахівцями ветеринарної медицини, які здійснюють ліцензовану приватну практику.

Державні лікарні ветеринарної медицини у Дніпропетровській області проводять вакцинацію тварин проти сказу вакциною «Rabistar rеd». Вакцинація є безкоштовною для власників тварин.

• Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина якнайшвидше отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо!
• ПАМ’ЯТАЙТЕ:
• Прижиттєвої діагностики сказу не розроблено, остаточний діагноз встановлюється лише після загибелі тварини.
• Сказ не можна вилікувати, його можна лише попередити.
• Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо з дикими та незнайомими, має бути головним правилом для кожного!
• ЗАКЛИКАЄМО УСІХ БУТИ ВІДПОВІДАЛЬНИМИ ТА ДОЛУЧИТИСЯ ДО КАМПАНІЇ ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ СКАЗУ!